Вчимо дітей розповідати історії: 3 креативні методики сторітелінгу
Кубики Рорі допомагають побачити, що кожне зображення може стати частиною великої ідеї. Твоя уява — це головний інструмент!
Що таке кубики Рорі?
Це набір кубиків із зображеннями замість цифр. На кожній грані кубика є зображення, яке повністю придумувати історії. Наприклад, це може бути дерево, сонце, замок або слід.Мета гри:
Кубики створені для розвитку уяви, мислення та вміння вигадувати цікаві історії. Твоя задача — придумати розповідь, використовуючи зображення, які випали на кубиках.Як грати:
- Крок 1: Візьми 9 кубиків (або стільки, скільки дозволяє правило гри) і кинь їх.
- Крок 2: Подивися на зображення, яке випали.
- Крок 3: Вигадай історію, в якій ти використовуєш усі картинки. Ти можеш поєднати їх у будь-якому порядку, але всі малюнки мають бути частиною історії.
Поради для створення історії:
- Починай із простого: хто головний герой? Що з ним сталося?
- Додай деталі: де це відбувається? Чому це сталося?
- Включи картинки з кубиків у сюжет: наприклад, якщо випав кораблик, можливо, твій герой вирушив у подорож.
Варіанти гри:
- Історія по черзі: Один гравець дає кубик і історію хвороби. Наступний гравець дає інший кубик і продовжується, враховуючи нове зображення.
- Тема дня: Виберіть одну тему (наприклад, "пригоди" або "свята") і створіть історію навколо неї.
Правило фантазії:
Немає неправильних відповідей! Твоя історія може бути будь-якою, головне — придумати її із задоволенням.
Казка створена нашим класом
Ведмежатко і мишенятко: велика дружба маленького лісу
У чарівному лісі, де дерева шепочуть казки, а струмочки співають пісні, жило собі маленьке ведмежатко на ім'я Бом. Бом був дуже допитливим, але трохи самотнім, бо всі його друзі-ведмежата жили далеко.
Одного разу, гуляючи по лісу, Бом почув слабенький піск. Він підійшов ближче і побачив маленьке сіре мишенятко, яке заплуталося у гілочках.
— Хто ти? — запитав Бом, обережно визволяючи мишеня.
— Я Міша, — пропищало мишенятко. — Дякую тобі, я майже думав, що тут залишуся назавжди.
Ведмежатко посміхнувся і сказав:
— Не хвилюйся, тепер ми друзі.
З того дня Бом і Міша стали нерозлучними. Вони разом ходили до річки ловити рибу (ну, правда, Бом ловів, а Міша радів, що йому дають найменші рибинки). Вони будували хатинку з гілочок, де гралися і ховалися від дощу.
Одного разу ліс накрив сильний вітер. Всі тваринки поховалися у своїх домівках. Але Міша не мав теплого куточка. Тоді Бом сказав:
— Ходімо до мене! Тепер твій дім поруч зі мною.
Мишенятко поселилось у маленькому куточку в барлозі Бома, а тепер вони не боялися ні вітру, ні дощу.
Бом навчив Мішу бути сміливим, а Міша показав Бому, як побачити красу в найменших речах: у краплинці роси, у метелику чи у шурхотінні листя.
Так вони й жили, підтримуючи одне одного. І хоча вони були такими високими — великим ведмежатком і маленьким мишенятком — їхня дружба стала найбільшою у всьому лісі."
