Сторінками цікавих уроків. Працюємо за методом навчання - "Сторітелінг"

Вчимо дітей розповідати історії: 3 креативні методики сторітелінгу

1. Кубики Рорі допомагають побачити, що кожне зображення може стати частиною великої ідеї. Твоя уява — це головний інструмент!

2. Що таке кубики Рорі?
   Це набір кубиків із зображеннями замість цифр. На кожній грані кубика є зображення, яке повністю придумувати історії. Наприклад, це може бути дерево, сонце, замок або слід.

3. Мета гри:
   Кубики створені для розвитку уяви, мислення та вміння вигадувати цікаві історії. Твоя задача — придумати розповідь, використовуючи зображення, які випали на кубиках.

4. Як грати:

   • Крок 1: Візьми 9 кубиків (або стільки, скільки дозволяє правило гри) і кинь їх.
   • Крок 2: Подивися на зображення, яке випали.
   • Крок 3: Вигадай історію, в якій ти використовуєш усі картинки. Ти можеш поєднати їх у будь-якому порядку, але всі малюнки мають бути частиною історії.

5. Поради для створення історії:

   • Починай із простого: хто головний герой? Що з ним сталося?
   • Додай деталі: де це відбувається? Чому це сталося?
   • Включи картинки з кубиків у сюжет: наприклад, якщо випав кораблик, можливо, твій герой вирушив у подорож.

6. Варіанти гри:

   • Історія по черзі: Один гравець дає кубик і історію хвороби. Наступний гравець дає інший кубик і продовжується, враховуючи нове зображення.
   • Тема дня: Виберіть одну тему (наприклад, "пригоди" або "свята") і створіть історію навколо неї.

7. Правило фантазії:
   Немає неправильних відповідей! Твоя історія може бути будь-якою, головне — придумати її із задоволенням.

Казка створена нашим класом

Ведмежатко і мишенятко: велика дружба маленького лісу

У чарівному лісі, де дерева шепочуть казки, а струмочки співають пісні, жило собі маленьке ведмежатко на ім'я Бом. Бом був дуже допитливим, але трохи самотнім, бо всі його друзі-ведмежата жили далеко.

Одного разу, гуляючи по лісу, Бом почув слабенький піск. Він підійшов ближче і побачив маленьке сіре мишенятко, яке заплуталося у гілочках.

— Хто ти? — запитав Бом, обережно визволяючи мишеня.
— Я Міша, — пропищало мишенятко. — Дякую тобі, я майже думав, що тут залишуся назавжди.

Ведмежатко посміхнувся і сказав:
— Не хвилюйся, тепер ми друзі.

З того дня Бом і Міша стали нерозлучними. Вони разом ходили до річки ловити рибу (ну, правда, Бом ловів, а Міша радів, що йому дають найменші рибинки). Вони будували хатинку з гілочок, де гралися і ховалися від дощу.

Одного разу ліс накрив сильний вітер. Всі тваринки поховалися у своїх домівках. Але Міша не мав теплого куточка. Тоді Бом сказав:
— Ходімо до мене! Тепер твій дім поруч зі мною.

Мишенятко поселилось у маленькому куточку в барлозі Бома, а тепер вони не боялися ні вітру, ні дощу.

Бом навчив Мішу бути сміливим, а Міша показав Бому, як побачити красу в найменших речах: у краплинці роси, у метелику чи у шурхотінні листя.

Так вони й жили, підтримуючи одне одного. І хоча вони були такими високими — великим ведмежатком і маленьким мишенятком — їхня дружба стала найбільшою у всьому лісі."